Chocim (ukr. Хотин, Chotyn, rum. Hotin) – miasto w południowo-zachodniej części Ukrainy (Besarabia), w obwodzie czerniowieckim, nad Dniestrem. Ma 11,2 tys. mieszkańców (2001).
Od X do XIII wieku należał do księstw ruskich, od XIV wieku w różnych okresach do Mołdawii, Turcji i Polski. W XVII–XVIII wieku turecka twierdza graniczna. Miejsce dwóch wielkich bitew wojsk Rzeczypospolitej z Turkami w 1621 r. i 1673 r. W 1812 r. włączony do Rosji, od 1918 r. w Rumunii. W latach 1940–1991 wraz z Bukowiną w granicach Ukraińskiej SSR, z wyjątkiem lat 1941–1944, kiedy był ponownie włączony do Rumunii, od 1991 r. należy do Ukrainy.
-------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Бако́та — затоплене село. Входило до Колодіївської сільської ради Кам'янець-Подільського району Хмельницької області. Було розташоване за 55 км від залізничної станції Кам'янець-Подільський, недалеко від смт Стара Ушиця і с.Колодіївка (Кам'янець-Подільський район).
Археологічні розкопки свідчать, що здавна вздовж берегів Дністра на цьому місці була розташована безліч язичницьких святилищ такапищ, а також кургани з жіночими похованнями, що свідчить про густе заселення цих територій починаючи з доісторичних часів. Існує також частково підтверджена підводними дослідженнями легенда про кам'яний відбиток стопи Будди, що знаходиться зараз на дні річки Смотрич.
Бакота вперше згадується у літопису 1024 року. У XIII столітті — велике місто, найважливіший політично-адміністративний центр Дністровського Пониззя (з XIV століття — Поділля), яке входило до Галицько-Волинського князівства. У XII столітті Бакота займала площу близько 10 гектарів з кількістю населення біля 2,5 тисяч чоловік.
Перша згадка про скельний чоловічий монастир зафіксовано у київській Книзі 1362 року, де той згадується як «давно існуючий». Засновником монастиря був преподобний старецьАнтоній (засновник Києво-Печерської Лаври). За Іпатіївським літописом, в 1255 році містом заволоділи монголо-татари. Монахи і жителі міста сховалися від них в лабіринті монастирських печер. Загарбники пропонували вийти, здатися і відректися від віри, але не досягнувши успіху в переговорах, засипали вихід величезними каменями, тим самим заживо похоронивши населення в його притулку. У 1258 році татарами був зруйнованийБакотський замок.
У 1996 році обвал верхньої скелі Білої гори знищив основну масу печер та усипальницю з настінними розписами і фресками XI—XIII століть. Лише в одному місці збереглися залишки келій і поховань монахів, нечисленні руїни Михайлівської церкви і покинуті фруктові сади.
------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------------
Czarnokozińce – wieś nad Zbruczem, w rejonie kamienieckim obwodu proskurowskiego Ukrainy. Należy do gminy Szustowiec.
Znajdują się tutaj ruiny zamku biskupów kamienieckich.
Немає коментарів:
Дописати коментар